четверг, 18 сентября 2014 г.

ДІД СВИРИД КОМЕНТІРУЄ ВЧОРАШНІ ЗАКОНИ




 Мы движемся вперёд — разве это не очевидно? Да, одним махом не получилось — ну так у нас недобитая империя под боком, хорошо что вообще движемся. Каждый день по чуть-чуть — выберемся.
Тирания свергнута.
  • Партия регионов уничтожена.



  • Возрождение армии.



  • Небывалое единение нации.



  • Волонтёрское движение и гражданское самосознание.



  • Кремлю подконтрольна не вся Украина, а маленький клаптик на востоке и Крым.


  • Потуги Кремля о «федерализации» или расчленении Украины сорваны.



  • Путин — ху..ло, на всех языках мира.



  • Начало реформ (их мало, но есть).



  • Уход от энергетической зависимости от РФ.



  • Серьёзные партнёры по обе стороны Атлантики.



  • Украина из объекта-территории превращается в субъекта.


  • Ассоциация с ЕС — на выгодных для нас таможенных условиях.



  • Закон о люстрации.




  • Лидер партии "Блок петра Порошенко" Юрий Луценко призывает украинцев не поддаваться панике и трезво анализировать принятые 16 сентября законы об "особом статусе" Донбасса. Об этом Луценко написал в своем "Фейсбуке".
    Иногда важно читать тексты законов, а не заголовки сайтов. Правильное название очень важного закона - "Об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей". Ни в названии, ни в содержании закона нет фразы про "особый статус" этих районов, а тем более Донбасса в целом. Закон касаются не всего Донбасса, а только тех районов, которые на данный момент контролируются боевиками. Этот закон не предусматривает содержание тех территорий за счет госбюджета. Наконец-то мы увидим, способен ли Донецк и Луганск прокормить себя".
    Луценко подчеркивает: "Закон об амнистии не распространяется на убийц, террористов, насильников и похитителей людей. Амнистия коснется только тех, кто выпустит всех заложников, сдаст оружие и военную технику, освободит помещения органов государственной власти и местного самоуправления, государственных и частных предприятий и учреждений.Надо прекратить крики "все пропало". Мы ничего не проиграли".
    "Какой был план Путина? Захватить Донецк или Луганск? Конечно, нет! План Путина предусматривал инспирировано его диверсантами восстание всей Юго - Восточной Украины, триумфальный поход "повстанцев" на Киев, возвращение Януковича в президентское кресло, а Украины в азиатское иго. Но генералы и политтехнологи Кремля оказались кончеными идиотами. Восстание провалилось, наоборот - русскоязычные украинцы Одессы или Днепропетровска оказались не меньшими патриотами, чем жители Галичины и Волыни

    В Украине возродилась Армия. Вооруженные сепаратисты вместе с российскими наемниками были разбиты и окружены. Ни Янукович, ни его партия, ни его колониальная политика не имеет никакой перспективы в Украине. План Путина получил полное поражение. Чтобы скрыть это, он был вынужден пойти на введение регулярных войск на Донбасс. Тысячи убитых российских военнослужащих окончательно доказали необходимость остановить агрессию. Конечно, Кремлю не нужен этот лоскут депрессивного региона. Он просто гоняет понты, чтобы прикрыть глобальную поражение имперского плана.

    Выход из авантюры Путин оформил минским протоколом, который подписал посол России. Он оформил вывод российских войск в обмен на временный ( до 3 лет ) особый порядок самоуправления захваченных террористами территорий. При этом Украина восстанавливает контроль над границей и не имеет никаких обязательств во внешней политике. Украина не сделала никаких уступок в вопросах своей территориальной целостности и государственного устройства.
    Он отмечает: ""Есть ли этому альтернатива? Есть - возобновление войны с российской армией, уличные бои в мегаполисах и десятки тысяч убитых. Причем, совершенно очевидно, что делать это придется без какой - либо поддержки со стороны Запада. Всем, кто зовет к такому сценарию, я бы рекомендовал разгрузить пару камазов разорванных тел наших солдат. Нельзя превращать войну в предвыборный лозунг.
    "Я выступаю за мир. За мир с позиции силы. За мир, который даст нам время модернизировать Армию и реформировать экономику. За мир, который в перспективе приведет нас в ЕС и вернет нам Крым", - резюмирует Луценко.


    А теперь - несколько соображений о «статусных вещах», т.е. положениях, зафиксированных в одиозных законах, которые возмутили, прежде всего, завсегдатаев социальных сетей. В отличие от общего тренда, я бы не разрывал две дискуссионные новеллы этих документов - выборы в местные советы и защищенные статьи бюджетного финансирования «районов с особым порядком управления». Во-первых, еще неизвестно, согласятся ли «колорады» на электоральный акт, «наброшенный» Киевом, поскольку уровень сумасшедших амбиций у этой публики зашкаливает. Во всяком случае, такие сигналы уже прозвучали. И тогда у ПАПа появится возможность заявить публике, что он сделал все, что мог, и беспомощно развести руками. Мол, теперь это вне сферы моей ответственности, пусть ВВХ попытается урезонить свои креатуры. 
    Во-вторых, согласие сепаров пойти на выборы однозначно засвидетельствует то, что они признают власть официального Киева. И они перестреляют друг друга. Такая уж у них форма предвыборной борьбы, - ничего не поделаешь. Хорошим поводом для вооруженного выяснения отношений станет... возможность доступа к обещанным Киевом бюджетным инъекциям, то есть, сами понимаете, - к дерибану этих, пока виртуальных денег. Может предположить, что среди и без того поссоренных и неуправляемых «лидеров» ДНР-ЛНР, и при наличии у них тяжелого вооружения, разборки обещают быть горячими. Не факт, что найдутся и такие, кто в этой бойне попытается поискать поддержки у «хунты». И тогда уже мяч окажется на поле интриги, где Порошенко чувствует себя, как рыба в воде. 
    Скажу еще одну вещь. Как-то незаметно для нашей публики прошло сообщение о том, что линия разграничения между «материковой Украины» и резервацией «колорадов» обустраивают пограничники. Хотя, по идее, держать этот фронт должны были бы войска АТО. Что это значит? Как по мне, то, что охранять границу Украины и РФ (ту, где Довжанка, Изварино и т.п.) будут российские пограничники. Гвалт, - скажет кто-то, - сдали и межгосударственную границу! Внешне оно так, но держать эту границу и иметь проблемы с сумасшедшими бандами Лугандона теперь будет агрессор. Ну, что хотели, то и получат. Особенно, когда сценарий выборов, описанный выше, станет реальностью. Можно только представить, сколько желающих покинуть место бандитских разборок бросится в желанную Расеюшку. 
    Итак, через три года, на которые рассчитали киевские интриганы «волю» для Лугандона, они получат зачищенный чужими руками край, немногочисленные жители которого будут мечтать, право, не о православном русскоязычном рае, а, прежде всего, о покое и более или менее сытой жизни. 
    Игорь Гулык


    Доброї ночі, друзі! В діда в связі с нєкоторими обстоятєльствами карколомно помінявся режим дня, через годину нада срочно уїзжати у важливих справах. Тому дід винуждєн писати цей коментар глибокої ночі. Да, і ізвінітє, шо вчора не міг ніяк добратися до мордокнижки, хотя дуже хотів і судячи з вопросів від небайдужих громадян, діддових коментарів касатєльно вчорашніх рішень верховного шапіто ждали. Січас дід розкаже обо всьом по порядку, вмощуйтеся зручненько. Кохве заварили? Ні? Як же так? Швиденько заварюйте, всідайтеся і читайте уважненько. 
     Ітак, учора, верховне шапіто прийняло сразу нєсколько законов, котрі збурлили общественне мнєніє в Україні і викликали неабиякий международний резонанс. Дід напомнить, про які закони ідьот речь:
    - об особом статусє некоторих районов Донецькоі і Луганської областєй;
    - об амністії;
    - о ратіфікації Угоди про асоціацію з ЄС;
    - о люстраціі.
     

    Дід вчора весь день, а также весь вечір, нє взірая на занятость, вніматєльно ізучав як содєржаніє упом'янутих документів, так і реакцію на них основних ігроков. І прийшов до слєдующого висновку. Ето пока шо лише догадки, бо підтвердження дідової версіії пока шо лише косвенні.
     Касатєльно перших двох законів, які визвали особенно гостру реакцію небайдужих громадян і масові воплі в стилі "нас слілі" і "всьо прапало" - шото діду підказує, шо переоцінювати значення цих законів не варто. Їхнє сакральне значення нє болєє чим ярка дємонстрація Порохом того факта, шо він договороспособен, є хазяїном політичного процесу в Украіні і в состоянії ответственно виполнять взяті на себе обізатєльства. 
     Дід шас пояснить цей тезіс дєтальнєє - подковйорні переговори, толчок яким дали мінські договорьонності, відімо дойшли до виработки якогото пакетного соглашенія. Іменно пакетного, бо ніякі другі в создавшомуся положенні дєйствувать не можуть. Пакетне соглашеніє - ето коли сторони договорилися взти на себе нєкі обязатєльства, які мають виполнятися синхронно. Єслі якато сторона по якимто причинам не виполняє, чи не може виполнити свою часть обізатєльств, друга сторона не виполняє свою. І єслі хоть якато договорьонность виполнєна буть не може, втрачає смисл весь пакет. Шо вошло в пакет договорьонностєй, виработаний во врем'я челночной діпломатіі Суркова-Ложкіна, дід не зає і про це можна лише гадать. 
     Но наверняка среді принципових требованій Пороха було повне виведення російських військ і установлєніє Украіною надьожного контролю за кордоном по всьому периметру. Іначе нема про шо балакать. А взамін Порох відімо пообіщав законодатєльно закріпити за окупованими територіями якийто особий статус. Хуйло устами Суркова виразив нєдоверіє, шо Пороху удасться таке рішення провести. Порох презрітєльно глянув на Суркова і сказав, шо рішення то він проведе і даже спеціальний закон прийме, но сільно сумнівається, шо Хуйло виполнить свою часть обізатєльств. Хуйло устами Суркова согласився вивести войська і дати возможность Україні взять кордон під свій контроль, но нехай сначала Петя докаже, шо його уважають в верховном шапіто. На ето Порох, відімо, заявив: Харашо, я закони соответствующі проведу, но імейтє ввіду, гражданє Хуйло з Сурковим - єслі я не побачу, шо надьожно контролірую кордон, то виполнять ці закони і не подумаю. Наоборот, я нічого не подпишу, а прикажу надрукувати ті закони на рулонах туалєтной бумаги і отправлю ті рулони у войська для употреблєнія тих законов нашими солдатами по прямому назначенію.
     То, шо ми бачили вчора в верховном шапіто, і дєйствія Пороха, який лічно приїхав ті закони продавлювати, по мнєнію діда і свідчить, шо Пороху не особий статус Лугандона нужен був, і не амністія тірарістам, а доказатєльство, шо він в состояніі виполнять свою часть договорьонностєй. І щас вправе ожидать від Хуйла виполнєніє його часті пакетного соглашенія.
     В пакет наверняка входить ряд других договорбонностєй і, судячи з неоднократних публічних заяв Пороха, одне з таких требованій состоїть в освобождєнії Наді Савченко, Олєга Сєнцова і решти наших полонених. Взамін, Хуйло, відімо, потребував закон про амністію тірарістам. Харашо, - сказав Порох - і закон про амністію тоже продавив. Доказавши таким образом, шо він таки презідєнт і готовий йти на непопулярні шаги даже в преддверії парламентських виборів. І шо способен даже перед парламентськими виборами рискувати своім рейтингом та популярністю своєї політичної сили в інтересах вищої мети.
     Друзі, дід так же, як і ви щитає, шо переговори з Хуйлом нада би вести в Гаазі і лише по вопросу времені виносу ним з камери параші. Но для цього нада як мінімум провести парад наших збройних сил в Москві на Красній площі. Шо, к сожалєнію, пока невозможно. Состояніє нашоі Арміі пока не дозволяє ефективно перемагати російські збройні сили даже на території Домбабве і Лугандона. Бо як тільки ми начинаєм побеждать, Хуйло забрасує туда все нові і нові часті дісантніков, та щедро поливає наші війська з градів і ураганів. То, шо проісходило в останні місяць-півтора в зоні АТО, призводило до напрасних жертв, коли гинули кращі з наших хлопців. Бо Армія наша січас даже безпілотників не має і разведдані добуваються старорежимним способом - путьом заброски подраздєлєній розвідників, які ніжками топають десятки кілометрів, щоб лічно убідиться яка і техніка врага де дслоцірується. Ризикуючи життям. Дід давно займається питанням обеспеченія Арміі, но все, шо волонтери можуть - це амуніція, продукти харчування і т.п. А от купить хотя би один безпілотник, який коштує 700 тисяч долларів, дід не в состояніі. Хотя єслі со временєм нам удасться купить безпілотніка, то напишу на ньому красіву надпісь "Дід Свирид" і отправлю його наблюдать за врагами. Однако, маєм признати, шо одним безпілотником війни не виграти, потрібно ще дуже й дуже багато чого.
     Пороху, по всій відімості це ізвесно не хуже, чим нам із вами. І країні, і Армії нужна передишка. І оперативна пауза, за врем'я якоі Армія має получити необхідні підкріплення, озброєння, безпілотники і тисячі других наіменуваній воєнной тєхніки. Договорьонності з НАТО, візити наших воєнних у разні западні страни, ученія на Яворівському полігоні і багато других собитій свідчать - програма переозброєння Армії і допомога з боку стран НАТО началася всерйоз. Но цього демонструвати напоказ нільзя ні в коєм случає. Шоб не провоцірувать Хуйла, який від страху може сработать на упреждєніє і дасть приказ Шойгу "фас!". В діда даже мелькнула мисль - може Порох спеціально держить міністром оборони дурачка Гелетея, шоб приспати бдітєльность протівніка? А на самом дєлє оперативним управлєнієм войськ січас будуть заніматися неізвесні, но розумні генєрали? Будем надіяться, шо так і є.
     В любом случаї ми маєм розуміти, шо все залежить і буде залежати лише від нашоі здатності сопротівлятися. А тут без Арміі нікуди. Нужна сильна, боєздатна Армія. З якою любі особі статуси Домбабве, любі амністіі - то даже не друго-, а третьостєпенні вопроси.
     Вообще-то, Порох, як діду здається, достаточно послідовно реалізовує свій сценарій вирішення проблеми збереження суверенності і територіальної цілісності Украіни, а в цій партіі до фіналу ще ой як далеко. Те, шо ми вчора наблюдали в верховном шапіто - лише один хід в сложній багатоходовці і упрекати Пороха в неправильно здєланом ходу по крайній мірі преждєвременно. Дід би на місці Пороха дєйствував не так, дід би не бавився з Хуйлом у миролюбіє, а сначала сказав би народу правду про обще состояніє дєл, чесно би сказав, шо нам предстоіть трудна боротьба, но ми обізатєльно переможемо. В общем, діду симпатичніша позиція Черчілля, який відкидав любі возможності о чом то договорюватися з Гітлєром. Но єслі чесно, в нас ситуація всьо же нєсколько не така, як була у Британіі після грандіозної поразки під Дюнкерком. Тому сценарій Пороха вполнє має право на существованіє і в ітоге цілком може привести до успіху, при одном, однак, условіі - єслі Порох понімає, шо попереду ще серйозні битви. Порох, кажецця, це понімає.
     Вчорашні собитія в шапіто і реакція украінців мали ще один дуже хароший наслідок - світ побачив, шо украінці в масі своїй налаштовані рішуче, умиротворяти Хуйла не желають і готові сражаться. Дід щитає, шо волна критики і войовничих заяв, яка лунала і по мірі наближення виборів ще лунатиме, має справити отрезвляюще дєйствіє і на Хуйлостан. Який бачить, шо украінці розізлилися не на шутку. Бо українці, то такий народ, шо воювати не сильно любить. Но єслі вже начинає воювать, то його так просто не остановить. Весь світ закінчив війну в 1945 році, і лише украінці були єдиним в Європі народом, який ще вісім-десять років після конференції в Потсдамі продовжував сражаться. Такий народ лучше не трогать.
     Вертаючись до пакетного соглашенія, яке, відімо, виробили між собою Киів та Москва, дід щитає, шо це лише епізод і епізод временний. Так, по відімому, щитають і в Києві, і в Москві. Це розуміє і Запад. Общемірова ситуація розвивається таким образом, шо врем'я не на стороні Хуйла - пік його сили потроху проходить і в дальнєйшем він може лише слабшати. Запад ослабленню Хуйла всємерно помагає, як і помагає Україні пережити трудні времена. Так шо стратегічно Хуйло войну вже програв. Хотя, як существо недалекоглядне, іскреннє радуєцця мелким тактичним успехам. Так слабенькі шахматісти радуються виграній у протівніка пешці, не помічаючи нависаючого шаха з перспективою мата.
     Чи договороспособен Хуйло і чи намерен виконувати свою часть пакетних договорьонностєй ми скоро побачим. Хуйло всігда гордився і хвалився тим, шо він своє пацанське слово держить. Ну от нехай тепер, коли Порох соответствующі закони продавив, Хуйло отвічає за свій базар. Звільнення Наді Савченко, Олєга Сєнцова і всіх бранців із полону буде нам вірним знаком, шо пакетне соглашеніє запрацювало. Коли це може статися? Дід відповість і на це питання, но сначала пару слов про асоціацію з ЄС.
     Ітак, про синхронну ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС. Історична подія. Без перебільшення. І те, шо іменно через цю асоціацію Хуйло ладен начати мірову війну, убіждає нас, шо ми на правильному шляху. Відтермінування набуття чинності економічною частиною угоди на 1 січня 2016 року не має нікого лякати - Україні це даже вигідно, дід вже раньше писав чого іменно. При условіі, шо уряд не буде жувать соплі, а реально займеться питанням адаптаціі європейських норм і стандартів, а наш приватний сектор тоже не буде пускати слину, а швиденько займеться приведенням стандартів випускаємой продукції до норм і вимог ЄС. Щоб якомога більше наших товарів можна було постачати на ринок країн Євросоюзу. І не нада лише балачок, шо це неможливо. Можливо. Но нада начинать це робити вже.
     Сам факт відтермінування, про шо 12 вересня договорилися Клімкін, де Гухт і Улюкаєв свідчить лише про наївні сподівання Кремля отсрочить неприятне для себе собитіє в надєждє, шо за рік може шось таке трапитися, шо асоціація стане неактуальною. Сам Улюкаєв після повернення в Москву шото там ляпнув, шо Росія може ввести ограніченія для українських товарів. Де Гухт среагірував молнієносно - а ЄС може відмовитися від компромісу і запустить соглашеніє про асоціацію в дєйствіє нємедлєнно. Улюкаєв сразу пом'як і сменіл риторику, заявивши вчора, шо з 1 ноября Росія примінятиме до українських товарів режим наібольшого благопріятствованія.
     Ця перепалка підтверждує догадки діда, шо вопрос про час набуття чинності асоціаціі з ЄС тоже часть пакетних договорьонностєй. І про ці договорьонності добре знають всі, кому положено на Западі, ними схвалені, а Україна получає від Запада всю необхідну моральну та матеріальну підтримку.
     Обращає на себе вніманіє дата - 1 ноября, як обіцяне Улюкаєвим начало режиму наібольшого благопріятствованія таварам з України. Єслі ми логічно предположили, шо вопрос про асоціацію тоже часть пакетних соглашеній, то точно так же можемо логічно предположить, шо 1 листопада стосується і ряда других договорьонностєй, як дата їхного формального виконання. Не забуваємо, що і Воронєжзька інквізіція вчора продовжила термін арешту Наді Савченко іменно до 30 жовтня. Таким образом, дід робить осторожне припущення, шо предстоящі півтора місяці сторони присвятять контролю за виполнєнієм пакетних соглашеній з тим, шо єслі буде констатовано їхнє безукорізнєнне виконання, сторони ніде не наїбуть друг друга, то 1 листопада ми станем свідками многих інтересних і важних собитій. Возможно, іменно 1 листопада, но не раньше, Порох подпише і прийняті вчора закони про особий статус та про амністію. І іменно в цей день Надіна мама зможе обняти нарешті свою донечку.
     Єслі Хуйло проявить вменяємость, то США і Європа можуть даже зробить красівий жест - отмінить 1 листопада часть санкцій. Дід уверен, шо це буде не більш ніж жест. Принципове рішення постєпенно дожимать Хуйла і слівать його режим в унітаз Історіі прийнято і оно безповоротне. Для Запада, та, собственно і для нас, важливо, шо буде проісходить в Росіі після Хуйла. Дуже великий ризик, шо к власті там можуть прийти совершенно безбашенні радикали, дєйствія яких вообще не можна буде контролірувать. А гражданьске общество в Росіі в таком состояніі, шо розраховувати на перемогу вменяємих демократичних сил пока маловероятно. Так шо роботи предстоїть чимало. 
     Діду було б дуже інтєресно знать, шо іменно входить в упом'янутий пакет соглашеній, бо без цього даже сільська аналітіка не може давати точних прогнозів, а те, шо ми зараз бачимо - всього лише вершина айсберга. Ми бачимо также уривчаті та епізодичні крупіци інформації, які пока шо сложно скласти в єдину мозаіку. Но совершенно ясно, шо іде сложнєйша многоуровнєва комбінація без сумніву глобального масштабу. 
     Дід в дуже осторожном прибліженії, щитає, шо в цій многоходовці намітилися три реперні точки:
     1 листопада 2014 року - вступ в силу пакетних соглашеній.
    1 січня 2016 року - набуття чинності економічноі частини Угоди про асоціацію з ЄС.
    1 листопада 2017 року - завершення терміну дії закону про особливий статус Думбабве і Лугандона.
     За цей період може трапитися і трапиться множество всяких подій. Совершенно ясно, шо Хуйло не вгамується і нам предстоїть важка боротьба, в якій Україна без сумніву переможе. І не забуваємо, шо останнім часом мадам Історія взяла собі моду іронізірувать і повторювати циклічність подій з різницею рівно в 100 років. У 2014 році, як і в 1914 році, почалося масштабне глобальне протистояння, яке цілком можна назвати світовою війною. З тією, однак різницею, що війну почала одна держава, а світ об'єднався проти неї. Єслі ця тенденція продовжится, то у 2017 році в Росіі можуть проізойти інтєреснейші собитія. 
     І насамкінець ще про один закон - про люстрацію. Це дуже хароший закон, і прийняття його болєє чим символічне. Це єдиний з учорашніх законів, який не має ніякого відношення до пакетних соглашеній з Кремльом. Но цей закон важливий для реалізації завдань Майдану. Тепер важно, як буде етот закон реалізовуватися і чи дасть він дорогу молодим, свіжим силам. В связі з прийняттям цього закону дід хоче висловить своє восхіщеніє дєйствіями уважаємого Карла Волоха та його соратників. Дід не знайомий з Карлом і лише здалеку бачив цю людину під верховним шапіто. Але історія продавлювання закону про люстрацію яскраво доказує, шо єслі небайдужі громадяни беруться за якусь справу, не здаються перед трудностями, то обізатєльно доб'ються успіху.
     А успіху в житті добиваються всігда лише ті, в кого бадьорий бойовий дух, хто не скиглить, не істерить і не панікує. А весело береться до роботи та доводить почату справу до кінця.
     На цій пафосній ноті дід завершує своі коментарі касатєльно вчорашніх подій і закликає небайдужих громадян зберігати бодрий дух, тримати кулаки за Надю, всячеськи допомагати Арміі і читати repka.club.
     І слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.
     P.S. Друзі, дід зараз з багатьох причин не може приділяти багато уваги фейсбуку, тому прошу з розумінням поставитися, шо не відповідаю на ваші запитання. В дідового близького товариша сьогодні операція на серце. Йому міняють клапан і аорту. Дід займався закупівлею всього необхідного для операціі, а зараз виїзжає в клініку, щоб підтримати рідних. Тепер все залежить від хірургів і дід вірить, шо операція пройде успішно.