четверг, 8 мая 2014 г.

День памяти и примирения


 8-9 мая пройдут в Украине под символом красного мака

 Вместо георгиевской ленты, пропагандируемой путинской властью и активно применяемой террористами, которые захватывают дома и людей на Востоке и Юге Украины, символом памяти в Украине должен стать красно-черный цветок. Этот знак используют в мире, вспоминая погибших во время войн.

 Главные советские мифы о Великой Войне



«Предлагаем новый символ как обнаружил нашего уважения к тем, кто уничтожил нацизм. Это будет красный мак - символ европейский и украинский. В наших песнях говорится, что маки зацветают там, где пролилась казацкая кровь», - говорит директор УИНП Владимир Вятрович.
 Нужно было что-то знаковое, что символизировало бы не праздник, которым война не может быть по определению, а память и скорбь».

 Красный мак - это аллюзия кровавого следа от пули, передает страдания и смерть. У символа логотип содержит лозунг «Никогда снова», ведь именно в наших руках не допустить повторения ужасов войны, и годы военного лихолетья: 1939-1945.
«Вторая мировая война была больше, чем Великая Отечественная . В частности, для Украины. Для Украины война началась в 1939 году, а не в 1941-м".

Миф 1. Величайшая Битва Добра со Злом в Истории называется «Великая Отечественная Война Советского Народа против Немецко-Фашистских Захватчиков» и продолжалась 4 года, с 22 июня 1941 года по 9 мая 1945. Реальность. Вторая Мировая Война – именно под этим названием великую битву знает весь остальной мир – продолжалась с 1 сентября 1939 года – нападения Третьего Рейха и 17 сентября – нападения СССР на Польшу – до 2 сентября 1945 – капитуляции Японской Империи.




Гендиректор НТКУ Зураб Аласания добавляет: «День памяти, день капитуляции нацистской Германии. И традиционный символ - георгиевская лента, за последние месяцы скомпрометирован безвозвратно.
С точки зрения историка «георгиевская ленточка» не имеет практически никакого отношения ко Второй мировой войне. Такое мнение высказал директор Института национальной памяти Владимир Вятрови.  Вятрович напомнил, что георгиевские ленты использовали исключительно бойцы так называемой Русской освободительной армии генерала Власова. Он выразил удивление, что вместо нее символом ВОВ не взяли так называемую «гвардейскую ленту», которая использовалась в ордене Славы и ордене Великой Отечественной Войны. Цвета этих лент практически идентичные.

Официальные мероприятия по случаю окончания Второй мировой войны в Европе и победы над нацизмом году пройдут 8 и 9 мая, в частности, вместе с Европой и миром, Украина начнет памяти погибших 8 мая - в день подписания капитуляции нацистской Германией и продолжит традиционно 9 мая.




И.о. Президента, спикер ВР Александр Турчинов обратился к украинцам в связи с празднованием 8 и 9 мая Дней памяти и примирения.

"Уважаемые соотечественники!

Организация Объединенных Наций провозгласила 8 и 9 мая Днями памяти и примирения, когда в мире почитаются все жертвы Второй мировой войны. Скорбный счет погибших в этом крупнейшем в истории человечества военном противостоянии - около 60 миллионов человеческих жизней.

Украинский народ, который оказался в самом центре ужасной трагедии, заплатил особенно высокую цену за свою свободу. Невосполнимые потери понесла фактически каждая семья. Вечная и светлая память миллионам наших погибших соотечественников.

Пережив военное лихолетье и зная истинную цену мира, украинцы всегда стремились к добрососедским отношениям со всеми другими народами. Мы осуществляем последовательные шаги по партнерству, сотрудничеству, полномасштабному участию в международных программах по безопасности и стабильности на планете.

В тревожное время, когда Украина стала жертвой агрессии, мы еще раз обращаемся к руководству Российской Федерации с требованием прекратить враждебные действия на нашей земле, вспомнить, что такое ответственная международная политика.

Особенно циничным считаю намерения недругов Украины спровоцировать противостояние в скорбные дни, когда поминаются жертвы войны. Такие действия не заслуживать прощения, им будет дано достойный ответ. Для украинцев высшей ценностью есть и будет оставаться человеческая жизнь.

Сохранение мира - наш святой долг перед нынешним и будущими поколениями, перед всеми жертвами минувшей войны. И в этом с нами солидарен весь цивилизованный мир".


  10 фактів про Україну в другій світовій або уроки для нащадків.
1. Для українців війна розпочалась в березні 1938р., коли внаслідок Мюнхенської змови, дружні Німеччині угорські війська збройно захопили новопроголошену Карпатську Україну, що перед тим була в складі Чехо-Словаччини. В боях було втрачено 430  убитими та більше 400 пораненими бійців Карпатської України. Сукупні ж втрати січовиків, за різними даним, склали від 2 до 6,5 тисяч чоловік. Це пояснюється тим, що більшість з них загинула не в зіткненнях з регулярними угорськими частинами, а в результаті зачисток і розстрілів полонених. Угорське населення почало полювати за групами січовиків і вбивати їх на місці без суду і слідства. Січовиків, які були передані полякам, теж розстрілювали на місці.

2. У вересневій кампанії 1939 р. вже 112 тис. українців вступили у двобій з Вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 жовнірів української національності загинули у боях з Вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. отримали поранення у вересневій кампанії.

3. В Україні Червона армія широко практикувала так званий «достроковий» призов юнаків 16 – 17 років, яких без підготовки та часто  погано озброєних відразу кидали в бій, в результаті чого вони масово гинули.

4. Загалом у другій світовій війні загинув кожен п'ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості.

5.Загальні демографічні втрати України - включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими та евакуйованими - становлять не менше 14 млн. чоловік. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік.

6.Під час евакуації з України на Схід було забрано близько тисячі найкращих промислових підприємств України, які після війни не повернули в рідні міста. Підприємства, за створення яких український народ заплатив власною кров’ю (в буквальному розумінні цього слова), упродовж 1930-х рр. стали основою створення військово-промислового комплексу в східній частині СРСР у повоєнні роки.

7.В 1941 р. радянська влада при відступі залишала «випалену землю». При евакуації в Запоріжжі висадила в повітря Дніпрогес. Про це не знало ні цивільне населення, ні навіть поблизу розташовані військові частини, значна частина яких була потоплена водяним валом Дніпрогесу. В Дніпропетровську було підірвано хлібокомбінат разом із робітниками. В Одесі, при відступі Червоної армії, затопили приморські квартали разом з жителями, а поранених червоноармійців скинули в море разом із санітарними машинами. З Харкова вивезли сотні представників інтелігенції, щоб їх спалити в закритому будинку. В Умані живими замурували людей у льоху. Таких прикладів багато. І все це робили не нацисти, а комуністи при відступі.

8.Кореспондент газети «Saturday Evening Post», відвідавши в 1945 p. Україну, з жахом написав: «Те, що дехто намагається зобразити як «російську славу», було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі».

9. Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України «зникли» такі впливові раніше національні меншини, як німці (які виїхали на Схід СРСР в 1941, 1944 і 1945 pp.), кримські татари, що впродовж віків були важливим фактором історії причорноморського регіону, в 1944 році вони були депортовані з Криму в Середню Азію, із майже 3 млн. українських євреїв війну пережили 800 тис. осіб (згодом 140 тис. з них виїхало до Польщі), із 2,5 млн. поляків до 1950 р. залишилося менше 400 тис. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн. зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 млн. осіб.

10. Українці воювали проти Німеччини і в складі інших армій та військових частин, зокрема, багато з них служило в американській й канадській армії (в останній їх нараховувалося 40 тис.). Вони воювали і в французькому Русі опору. Тисячі українців служило у польській армії генерала Владислава Андерса і приймали участь у військових діях на британській стороні у Єгипті, Лівії й Італії. Також західні українці становили 2% складу польської дивізії ім. Тадеуша Костюшки та 70% чехословацької бригади генерала Людвіга Свободи.

Капитуляция Третьего Рейха 


Мне остается только память

Спецназ Кремля в Украине. 1940-е и 2010-е.


Комментариев нет:

Отправить комментарий